"Абсурд” у перекладі з латинської означає “від глухого” (ab surdo).
“Сонячне затемнення” на латині звучатиме як “defectus solis”.
Скорочена англійська назва Різдва “Xmas” містить на першому місці зовсім не латинську букву “ікс”, а грецьку букву “хі”, яка використовувалася в середньовічних манускриптах як абревіатура слова “Христос” (тобто xus = christus).
Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже на 700 мовах (це складає приблизно 15% від усіх мов світу). Серед цих мов існує безліч місцевих діалектів, що використовуються для спілкування людей між селами.
Назви знаків Зодіаку латиною звучать так: Водолій – Акваріус, Риби – Пісцес, Овен – Арієс, Телець – Таврус, Близнюки – Геміні, Рак – Канцер, Лев – Лео, Діва – Вірген, Ваги – Лібра, Скорпіон – Скорпіус, Стрілець – Сагіттаріус, Козеріг – Капрікорнус.
Фудзіяма” у перекладі з японської означає “крута гора”.
До XIV століття на Русі всі непристойні слова називалися “безглуздими дієсловами”.
В англійській мові немає слів, що римуються із словами month, orange, silver і purple.
У алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті тубільців острова Бугенвіль – всього 11.
Слова “бадьорість” і “чай” позначаються однаковими ієрогліфами в китайській мові.
По-грузинськи шашлик називається “мцваді”, а по-вірменськи – “хоровц”.
У XIX столітті в російських перекладах “Айвенго” називали по-російськи – “Івангое”.
По-іспанськи НЛО називається OVNIS (“objeto volador noidentificado”).
Молодший духовний сан – послушник, по-грузинськи називається мцирі.
Слово “метро” японською складається з трьох ієрогліфів, що означають “низ”, “ґрунт” і “залізо”.
Штучна міжнародна мова есперанто був створена в 1887 році варшавським лікарем Л. Заменгофом.
У китайській мові звуки “р” і “л” не розрізняються.
“Сахара” у перекладі з арабської означає “пустеля”.
Сербська азбука називається вуковіцею.
У Гавайському алфавіті лише 12 букв.
Алфавіт вікінгів називався футарка.
В англійській мові більше 600 000 слів.
Латинська назва Міккі-Мауса – Мікаел Мускулус.
Слова “про запас”, “ва-банк” і “анфас” – прислівники.
Латинської букви W в латинському алфавіті немає.
У китайському письмі більше 40 000 символів.
У письменника Ернеста Вінсента Райта є роман “Гедсбі”, що складається з більш ніж 50 000 слів. У всьому романі немає жодної букви E (найчастішої букви англійської мови).
Американський політик Бенджамін Франклін зібрав більше 200 синонімів слова “п’яний” (англ. drunk), включаючи такі шедеври як “cherry-merry”, “nimptopsical” і “soaked”.
В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.
“Ермітаж” в перекладі з французької означає “місце усамітнення”.
Мультфільм “Попелюшка” на польській мові називається “Kopciusezek”.
“Симпозіум” в перекладі з латині означає “спільна пиятика”..
На африканському континенті більше 1000 різних мов. А у мови берберів у Північній Африці навіть немає письмової форми.
Назви днів тижня у негрів племені Акан вимовляються як (відповідно): Джуда, Бенедьо, Мунуда, Яуда, Тидала, Мененеда і Квасіда.
Almost – найдовше слово англійської мови, в якому всі букви розташовані в алфавітному порядку.
Слова персидського походження “піжама” і “валіза” мають один і той же корінь (“пі-Джомо”, “Джомо-дан”).
Назва острова Кюрасао в дослівному перекладі з іспанської означає “смажений священик” (cura asado).
У Стародавньому Єгипті абрикос називали “сонячним яйцем”.
Єдиним алфавітом поміж усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський.
Мовознавці визначають від 13 до 50 знаків у буквених системах письма всіх мов світу.
Друкарський шрифт курсив було розроблено за почерком видатного італійського поета Франческо Петрарки.
Деякі китайські друкарські машинки мають до 5700 знаків. Ширина клавіатури на них складає близько одного метра, найшвидші й найпрофесійніші друкарки досягають швидкості друку тільки 11 слів за хвилину.
Між особливостями спілкування, насамперед спілкування за допомогою жестів, на Заході — на Сході є чимало суттєвих відмінностей. Європеєць, споглядаючи розмову двох арабів, може подумати, що один із них або глухий, або короткозорий, настільки близько вони зазвичай стоять. Панібратське поплескування по шиї для арабів є дуже образливим, особливо для чоловіків. Ображаються араби й тоді, коли після жарту чи дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний. Коли араби дивуються, вони плескають долонями, а не розводять руки. Араби кажуть «ні», підносячи голову (турки при цьому ще й клацають язиками), а щоб висловити цілковите заперечення, кусають ніготь на великому пальці правої руки і швидко викидають руку вперед. У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем — позначення наркомана, що курить опіум, а в Росії — що все гаразд. Якщо ви, опинившись у котрійсь із арабських країн, захочете прикликати до себе потрібну людину звичним жестом, тобто піднісши руку на рівень грудей долонею вгору і ворушачи пальцями в напрямку до себе, то досягнете протилежного ефекту. Араб вирішить, що ви наполягаєте на його негайному уході. Сам він, щоб підкликати кого-небудь, перевертає руку долонею вниз і робить пальцями «риючі» рухи. Так само чинять у цьому випадку в Гонконзі, Японії, Китаї. Японець і не ворухнеться, побачивши, що хтось зі співвітчизників кличе його до себе вказівним пальцем, тому що цей жест у Японії звертають тільки в бік тварин.
Багатозначність у мовах світу є дуже поширеним явищем. Так, зокрема, в англійській мові тисяча найуживаніших слів має 25 тисяч значень.
У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами.
Різні мови багато чого виражають дуже по-різному. У Малайзії люди рахують тварин не головами, а хвостами, наприклад: у цьому господарстві триста хвостів (а не голів) овець. Цікаво, що й навіть жаб малайці обраховують хвостами, хоч ці рептилії хвостів узагалі не мають.
В Австралії 300 000 аборигенів поділяються на 500 племен, у кожного з яких є своя мова.
У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська, французька й інші).
Сімейні сварки не просто псують настрій, а й ослаблюють імунну систему організму. Такого висновку дійшли медики університету штату Огайо, які спостерігали за 90 молодими сім'ями. За умовами досліджень молодята обговорювали розподіл бюджету, ставлення до свекрухи і тещі. Це призводило до конфліктів. З'ясувалося, що під час сварок імунна система слабне в дружини і в чоловіка, та найбільших неприємностей сімейні конфлікти завдають саме імунітету жінки.
У китайському письмі ієрогліф, що позначає труднощі, прикрощі, неприємності, зображується у вигляді двох жінок під одним дахом.
Між собою чоловіки найчастіше розмовляють про новини і спорт, а жінки — про їжу і здоров'я.
Англійський психолог Геральд Елісон склав перелік із десяти найпопулярніших брехливих висловів, якими найчастіше обмінюються між собою чоловіки та жінки, особливо ж, якщо вони є подружньою парою:
1. У мене болить голова.
2. Мені потрібно попрацювати допізна.
3. Я не хотів/не хотіла тебе образити.
4. Все в тебе буде гаразд.
5. Це був просто жарт.
6. Мені нічого за цю послугу не потрібно.
7. Я хочу тільки допомогти тобі.
8. Я запрошую тебе на вечерю — і тільки.
9. Звичайно, це дуже важливо для мене.
10. Я ніколи тобі не брешу.
Як установили українські ономасти, серед великої кількості чоловічих і жіночих імен, які постійно перебувають в обігу, 70-80% новонароджених дівчаток та хлопчиків одержують такі імена: Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій та Ірина, Людмила, Марина, Наталя, Олена, Ольга, Світлана, Тетяна.
Наші далекі пращури після прийняття християнської віри ще довго зберігали свої давні імена, про що стало відомо з літописних джерел, де у багатьох випадках згадувані постаті фігурують під двома іменами — давньоукраїнським та запозиченим, наприклад: Михайло-Святополк, Михайло-Святослав, Олена-Ольга тощо.
Деякі з-посеред народів світу мають прізвиськами найпоширеніші між тамтим людом імена. Так, зокрема, французів називають Жаками, росіян — Іванами, німців — Гансами та Фрицами, євреїв — Абрамами та Мойшами, американців та англійців — Семами й Джонами відповідно і т. ін.
У великій середньоазійській державі Туркменії ще й досі побутують такі чудернацькі імена, що з'явилися там у радянські часи, як Доктор, Канал, Машина, Газета, Журнал і под. Так само й у киргизькій мові використовуються імена, що пов'язані з добою радянського тоталітаризму: Медаль, Солдат, Герой, Партизан та ін.
Прізвище, похідне від національних відповідників слова «коваль», є в багатьох мовах, що робить його одним із популярних: у росіян це Кузнєцов, у німців — Шмідт, в англійців — Сміт, у французів — Лефевр, в італійців — Ферере, у сирійців — Гаддао, у грузинів — Мчеделі та ін.
Український письменник Василь Якович Єрошенко (1900-1952) вільно володів 12-ма мовами (за іншими даними — 17-ма). Цей факт, справді, слід визнати унікальним, тому що в чотирирічному віці він назавжди втратив зір. Але побував у Китаї, Середній Азії і всюди вивчав місцеві мови.
Визначними поліглотами в Україні були деякі письменники. До прикладу, Леся Українка,окрім рідної української, знала 10 мов (німецьку, французьку, грецьку, латинську, англійську, італійську, польську, російську, болгарську, іспанську), з деяких перекладала літературні твори (Г. Гайне, Гомер, А. Міцкевич, Дж. Байрон, М. Гоголь, В. Гюго, І. Тургенєв, В. Шекспір, А. Негрі, Г. Гауптман, Данте та ін). Літературознавець, перекладач, письменник і педагог Михайло Іванович Рудницький (1899-1975), «львівський Мефістофель», як звали його за ерудицію, також володів десятьма мовами. А про Івана Франка в жарт казали, що він був дописувачем абсолютно всіх газет і журналів, що виходили в Європі в той час. Оригінальні літературні твори І. Франко писав, крім рідної мови, ще й польською («Маніпулянтка», «Лель і Полель», «Панталаха» та ін.), німецькою («Свинська конституція», «Острий-преострий староста», «Історія однієї конфіскати» та ін.) і російською. Згодом письменник перекладав ці твори українською або писав на їхній основі нові україномовні варіанти. А перекладав І. Франко зі значно більшої кількості мов світу — як живих, так і мертвих. Це вавилонська, санскрит, давньогрецька та арабська, латина й староєвропейські мови, з яких він переклав фольклорні твори та зразки епосу різних народів з різних часів. Коло перекладених цим видатним літератором авторів сягає початків XX ст. До того ж, багато переклав І. Франко й із української — в польських та німецьких виданнях друкувалися його переклади українських народних пісень.
Визначним знавцем іноземних мов був відомий український фізик і механік Іван Пулюй. Свої наукові праці (понад 50) він писав українською, англійською та німецькою мовами, а знання давніх мов допомогло йому взяти участь у проекті перекладу українською мовою Біблії (спільно з П. Кулішем) та перекласти українською мовою молитовник. Загалом цей видатний учений знав 13 мов, якими вельми вправно послуговувавсь у своїй діяльності.
Коли вийшов друком роман Миколи Островського «Как закалялась сталь», його одразу ж було перекладено українською мовою. Видавництво хотіло зберегти в назві слово «закалялась». Поет Микола Бажан наполіг на заміні цього слова на звичне українське «гартувалась», оскільки в такому разі виникатиме двозначність — слово «закалялась» вживається в українській мові з іншим наголосом і має зовсім інше значення — «забруднилася лайном, екскрементами».
Англійський король Георг І не знав жодного слова англійською мовою. :)
Най – най...
Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.
Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.
Найбільш уживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів "дихлордифенілтрихлорметилметан". В ньому міститься тридцять літер.
Донедавна вважалося, що найдовша фраза складається з 814 слів і займає дві з половиною сторінки в романі французького письменника Марселя Пруста. Лондонський репортер Бернар Левін побив цей рекорд, написавши в одній зі своїх статей фразу в 1672 слова.
Найдавнішими українськими прізвищами історики нашої мови вважають такі найменування людей, зафіксовані в літописах: Коснячко (1068р.), Вишатич (1071р.), Чудинович (1113р.). Правда, вчені мають сумнів щодо того, чи були ці найменування прізвищами (тобто передавалися нащадкам), а чи тільки прізвиськами.
Дослідники українських прізвищ з'ясували, що найчисленнішою групою серед найменувань є ті, що утворилися від власних імен. Найпоширеніші прізвища, які походять від імені Іван (близько 130 форм), — Іваненко, Іванишин, Іванів, Іванців, Іваненко, Івас, Іваниця... Більше як півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків.
Найпоширеніше прізвище в Україні, як стверджує статистика, — Шевченко. Лише у Києві налічується близько тисячі однопрізвищників великого Кобзаря.
Найпоширенішим жіночим ім'ям на нашій планеті є ім'я Ганна — 95 мільйонів жінок мають різні його національні варіанти: Анна, Ханна, Аніта, Ана, Аннета, Аннуш, Анук та ін.
Найпоширенішими посеред українців є імена Іван і Ганна. Цікавий факт: ці самі імена лідирують і за загальною кількістю розмовно-побутових варіантів – перше ім’я має їх понад сто, друге – більше сімдесяти.
Нью-йоркська телефонна компанія провела цікаве дослідження, з'ясовуючи, яке саме слово вимовляють люди найчастіше. Із цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово — ним виявилося слово «я», яке прозвучало 3990 разів.
Найвизначнішими поліглотами посеред українців були, ясна річ, професійні перекладачі. Унікальною в українській літературі була постать перекладача, письменника і літературознавця Григорія Порфировича Кочура (у його творчому доробку переклади з 25 мов, майже 30 літератур світу, перекладені українською мовою утвори світового письменства від Архілоха (VII ст. до Р. X.) до сучасності). Близько двох десятків мов було в арсеналі перекладача і лінгвіста Миколи Олексійовича Лукаша (1919—1988), автора чудових перекладів творів світової класики В. Шекспіра, Ф. Лопе де Веги, Й. В. Гете та ін.
Найдовша абревіатура в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'яти літер.
Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно з "Коротким словником синонімів української мови" їх нараховується 45.
Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г.Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу.
Найдовші англійські слова, в яких немає ні однієї голосної – “rhythms” і “syzygy”.
Найстаріше слово в англійській мові – “town”.
Найдавніша зі збережених до цих пір буква алфавіту – О.
Найдовшим у світі словом-паліндромом є фінське слово “saippuakivikauppias”, що означає “торговець шовком”.
Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших фраз паліндромів належать "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.
“Сонячне затемнення” на латині звучатиме як “defectus solis”.
Скорочена англійська назва Різдва “Xmas” містить на першому місці зовсім не латинську букву “ікс”, а грецьку букву “хі”, яка використовувалася в середньовічних манускриптах як абревіатура слова “Христос” (тобто xus = christus).
Жителі Папуа Нової Гвінеї розмовляють майже на 700 мовах (це складає приблизно 15% від усіх мов світу). Серед цих мов існує безліч місцевих діалектів, що використовуються для спілкування людей між селами.
Назви знаків Зодіаку латиною звучать так: Водолій – Акваріус, Риби – Пісцес, Овен – Арієс, Телець – Таврус, Близнюки – Геміні, Рак – Канцер, Лев – Лео, Діва – Вірген, Ваги – Лібра, Скорпіон – Скорпіус, Стрілець – Сагіттаріус, Козеріг – Капрікорнус.
Фудзіяма” у перекладі з японської означає “крута гора”.
До XIV століття на Русі всі непристойні слова називалися “безглуздими дієсловами”.
В англійській мові немає слів, що римуються із словами month, orange, silver і purple.
У алфавіті кхмерів 72 букви, а в алфавіті тубільців острова Бугенвіль – всього 11.
Слова “бадьорість” і “чай” позначаються однаковими ієрогліфами в китайській мові.
По-грузинськи шашлик називається “мцваді”, а по-вірменськи – “хоровц”.
У XIX столітті в російських перекладах “Айвенго” називали по-російськи – “Івангое”.
По-іспанськи НЛО називається OVNIS (“objeto volador noidentificado”).
Молодший духовний сан – послушник, по-грузинськи називається мцирі.
Слово “метро” японською складається з трьох ієрогліфів, що означають “низ”, “ґрунт” і “залізо”.
Штучна міжнародна мова есперанто був створена в 1887 році варшавським лікарем Л. Заменгофом.
У китайській мові звуки “р” і “л” не розрізняються.
“Сахара” у перекладі з арабської означає “пустеля”.
Сербська азбука називається вуковіцею.
У Гавайському алфавіті лише 12 букв.
Алфавіт вікінгів називався футарка.
В англійській мові більше 600 000 слів.
Латинська назва Міккі-Мауса – Мікаел Мускулус.
Слова “про запас”, “ва-банк” і “анфас” – прислівники.
Латинської букви W в латинському алфавіті немає.
У китайському письмі більше 40 000 символів.
У письменника Ернеста Вінсента Райта є роман “Гедсбі”, що складається з більш ніж 50 000 слів. У всьому романі немає жодної букви E (найчастішої букви англійської мови).
Американський політик Бенджамін Франклін зібрав більше 200 синонімів слова “п’яний” (англ. drunk), включаючи такі шедеври як “cherry-merry”, “nimptopsical” і “soaked”.
В ООН існує тільки шість офіційних мов: англійська, французька, арабська, китайська, російська та іспанська.
“Ермітаж” в перекладі з французької означає “місце усамітнення”.
Мультфільм “Попелюшка” на польській мові називається “Kopciusezek”.
“Симпозіум” в перекладі з латині означає “спільна пиятика”..
На африканському континенті більше 1000 різних мов. А у мови берберів у Північній Африці навіть немає письмової форми.
Назви днів тижня у негрів племені Акан вимовляються як (відповідно): Джуда, Бенедьо, Мунуда, Яуда, Тидала, Мененеда і Квасіда.
Almost – найдовше слово англійської мови, в якому всі букви розташовані в алфавітному порядку.
Слова персидського походження “піжама” і “валіза” мають один і той же корінь (“пі-Джомо”, “Джомо-дан”).
Назва острова Кюрасао в дослівному перекладі з іспанської означає “смажений священик” (cura asado).
У Стародавньому Єгипті абрикос називали “сонячним яйцем”.
Єдиним алфавітом поміж усіма світовими, у якому відсутнє розрізнення великих і малих літер, є грузинський.
Мовознавці визначають від 13 до 50 знаків у буквених системах письма всіх мов світу.
Друкарський шрифт курсив було розроблено за почерком видатного італійського поета Франческо Петрарки.
Деякі китайські друкарські машинки мають до 5700 знаків. Ширина клавіатури на них складає близько одного метра, найшвидші й найпрофесійніші друкарки досягають швидкості друку тільки 11 слів за хвилину.
Між особливостями спілкування, насамперед спілкування за допомогою жестів, на Заході — на Сході є чимало суттєвих відмінностей. Європеєць, споглядаючи розмову двох арабів, може подумати, що один із них або глухий, або короткозорий, настільки близько вони зазвичай стоять. Панібратське поплескування по шиї для арабів є дуже образливим, особливо для чоловіків. Ображаються араби й тоді, коли після жарту чи дотепу простягають руку співрозмовникові, аби той ударив по ній долонею, а європейці й американці цього не знають і сприймають такий жест як прощальний. Коли араби дивуються, вони плескають долонями, а не розводять руки. Араби кажуть «ні», підносячи голову (турки при цьому ще й клацають язиками), а щоб висловити цілковите заперечення, кусають ніготь на великому пальці правої руки і швидко викидають руку вперед. У Японії стиснутий кулак із відведеним великим пальцем — позначення наркомана, що курить опіум, а в Росії — що все гаразд. Якщо ви, опинившись у котрійсь із арабських країн, захочете прикликати до себе потрібну людину звичним жестом, тобто піднісши руку на рівень грудей долонею вгору і ворушачи пальцями в напрямку до себе, то досягнете протилежного ефекту. Араб вирішить, що ви наполягаєте на його негайному уході. Сам він, щоб підкликати кого-небудь, перевертає руку долонею вниз і робить пальцями «риючі» рухи. Так само чинять у цьому випадку в Гонконзі, Японії, Китаї. Японець і не ворухнеться, побачивши, що хтось зі співвітчизників кличе його до себе вказівним пальцем, тому що цей жест у Японії звертають тільки в бік тварин.
Багатозначність у мовах світу є дуже поширеним явищем. Так, зокрема, в англійській мові тисяча найуживаніших слів має 25 тисяч значень.
У Європі майже півмільярда жителів, які спілкуються 120 мовами.
Різні мови багато чого виражають дуже по-різному. У Малайзії люди рахують тварин не головами, а хвостами, наприклад: у цьому господарстві триста хвостів (а не голів) овець. Цікаво, що й навіть жаб малайці обраховують хвостами, хоч ці рептилії хвостів узагалі не мають.
В Австралії 300 000 аборигенів поділяються на 500 племен, у кожного з яких є своя мова.
У деяких мовах середній рід називається інакше, ніж у мові українській: нейтральний (латинська, французька), ніякий (польська), ні той ні сей (грецька) тощо. А в багатьох мовах він відсутній узагалі (литовська, французька й інші).
Сімейні сварки не просто псують настрій, а й ослаблюють імунну систему організму. Такого висновку дійшли медики університету штату Огайо, які спостерігали за 90 молодими сім'ями. За умовами досліджень молодята обговорювали розподіл бюджету, ставлення до свекрухи і тещі. Це призводило до конфліктів. З'ясувалося, що під час сварок імунна система слабне в дружини і в чоловіка, та найбільших неприємностей сімейні конфлікти завдають саме імунітету жінки.
У китайському письмі ієрогліф, що позначає труднощі, прикрощі, неприємності, зображується у вигляді двох жінок під одним дахом.
Між собою чоловіки найчастіше розмовляють про новини і спорт, а жінки — про їжу і здоров'я.
Англійський психолог Геральд Елісон склав перелік із десяти найпопулярніших брехливих висловів, якими найчастіше обмінюються між собою чоловіки та жінки, особливо ж, якщо вони є подружньою парою:
1. У мене болить голова.
2. Мені потрібно попрацювати допізна.
3. Я не хотів/не хотіла тебе образити.
4. Все в тебе буде гаразд.
5. Це був просто жарт.
6. Мені нічого за цю послугу не потрібно.
7. Я хочу тільки допомогти тобі.
8. Я запрошую тебе на вечерю — і тільки.
9. Звичайно, це дуже важливо для мене.
10. Я ніколи тобі не брешу.
Як установили українські ономасти, серед великої кількості чоловічих і жіночих імен, які постійно перебувають в обігу, 70-80% новонароджених дівчаток та хлопчиків одержують такі імена: Андрій, Віктор, Віталій, Володимир, Дмитро, Євген, Ігор, Олег, Олександр, Сергій, Юрій та Ірина, Людмила, Марина, Наталя, Олена, Ольга, Світлана, Тетяна.
Наші далекі пращури після прийняття християнської віри ще довго зберігали свої давні імена, про що стало відомо з літописних джерел, де у багатьох випадках згадувані постаті фігурують під двома іменами — давньоукраїнським та запозиченим, наприклад: Михайло-Святополк, Михайло-Святослав, Олена-Ольга тощо.
Деякі з-посеред народів світу мають прізвиськами найпоширеніші між тамтим людом імена. Так, зокрема, французів називають Жаками, росіян — Іванами, німців — Гансами та Фрицами, євреїв — Абрамами та Мойшами, американців та англійців — Семами й Джонами відповідно і т. ін.
У великій середньоазійській державі Туркменії ще й досі побутують такі чудернацькі імена, що з'явилися там у радянські часи, як Доктор, Канал, Машина, Газета, Журнал і под. Так само й у киргизькій мові використовуються імена, що пов'язані з добою радянського тоталітаризму: Медаль, Солдат, Герой, Партизан та ін.
Прізвище, похідне від національних відповідників слова «коваль», є в багатьох мовах, що робить його одним із популярних: у росіян це Кузнєцов, у німців — Шмідт, в англійців — Сміт, у французів — Лефевр, в італійців — Ферере, у сирійців — Гаддао, у грузинів — Мчеделі та ін.
Український письменник Василь Якович Єрошенко (1900-1952) вільно володів 12-ма мовами (за іншими даними — 17-ма). Цей факт, справді, слід визнати унікальним, тому що в чотирирічному віці він назавжди втратив зір. Але побував у Китаї, Середній Азії і всюди вивчав місцеві мови.
Визначними поліглотами в Україні були деякі письменники. До прикладу, Леся Українка,окрім рідної української, знала 10 мов (німецьку, французьку, грецьку, латинську, англійську, італійську, польську, російську, болгарську, іспанську), з деяких перекладала літературні твори (Г. Гайне, Гомер, А. Міцкевич, Дж. Байрон, М. Гоголь, В. Гюго, І. Тургенєв, В. Шекспір, А. Негрі, Г. Гауптман, Данте та ін). Літературознавець, перекладач, письменник і педагог Михайло Іванович Рудницький (1899-1975), «львівський Мефістофель», як звали його за ерудицію, також володів десятьма мовами. А про Івана Франка в жарт казали, що він був дописувачем абсолютно всіх газет і журналів, що виходили в Європі в той час. Оригінальні літературні твори І. Франко писав, крім рідної мови, ще й польською («Маніпулянтка», «Лель і Полель», «Панталаха» та ін.), німецькою («Свинська конституція», «Острий-преострий староста», «Історія однієї конфіскати» та ін.) і російською. Згодом письменник перекладав ці твори українською або писав на їхній основі нові україномовні варіанти. А перекладав І. Франко зі значно більшої кількості мов світу — як живих, так і мертвих. Це вавилонська, санскрит, давньогрецька та арабська, латина й староєвропейські мови, з яких він переклав фольклорні твори та зразки епосу різних народів з різних часів. Коло перекладених цим видатним літератором авторів сягає початків XX ст. До того ж, багато переклав І. Франко й із української — в польських та німецьких виданнях друкувалися його переклади українських народних пісень.
Визначним знавцем іноземних мов був відомий український фізик і механік Іван Пулюй. Свої наукові праці (понад 50) він писав українською, англійською та німецькою мовами, а знання давніх мов допомогло йому взяти участь у проекті перекладу українською мовою Біблії (спільно з П. Кулішем) та перекласти українською мовою молитовник. Загалом цей видатний учений знав 13 мов, якими вельми вправно послуговувавсь у своїй діяльності.
Коли вийшов друком роман Миколи Островського «Как закалялась сталь», його одразу ж було перекладено українською мовою. Видавництво хотіло зберегти в назві слово «закалялась». Поет Микола Бажан наполіг на заміні цього слова на звичне українське «гартувалась», оскільки в такому разі виникатиме двозначність — слово «закалялась» вживається в українській мові з іншим наголосом і має зовсім інше значення — «забруднилася лайном, екскрементами».
Англійський король Георг І не знав жодного слова англійською мовою. :)
Най – най...
Найдавніша згадка про українську мову датується 858 роком, а вперше українська мова була прирівняна до рівня літературної мови в кінці XVIII століття після виходу у 1798 році першого видання “Енеїди”, автором якої є Іван Котляревський. Саме його і вважають засновником нової української літературної мови.
Українська мова є однією з найпоширеніших мов у світі і за кількістю носіїв займає 26-те місце. Також вона є другою за поширеністю серед мов слов’янського походження після російської мови. На території України більше 32 мільйонів осіб спілкуються українською мовою. Ще близько 4,2 млн. українців проживають в Російській Федерації і також знають українську мову.
Найбільш уживаною літерою в українському алфавіті є літера “п”. Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є “ф”. В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.
Найдовшим словом в українській мові є назва одного з пестицидів "дихлордифенілтрихлорметилметан". В ньому міститься тридцять літер.
Донедавна вважалося, що найдовша фраза складається з 814 слів і займає дві з половиною сторінки в романі французького письменника Марселя Пруста. Лондонський репортер Бернар Левін побив цей рекорд, написавши в одній зі своїх статей фразу в 1672 слова.
Найдавнішими українськими прізвищами історики нашої мови вважають такі найменування людей, зафіксовані в літописах: Коснячко (1068р.), Вишатич (1071р.), Чудинович (1113р.). Правда, вчені мають сумнів щодо того, чи були ці найменування прізвищами (тобто передавалися нащадкам), а чи тільки прізвиськами.
Дослідники українських прізвищ з'ясували, що найчисленнішою групою серед найменувань є ті, що утворилися від власних імен. Найпоширеніші прізвища, які походять від імені Іван (близько 130 форм), — Іваненко, Іванишин, Іванів, Іванців, Іваненко, Івас, Іваниця... Більше як півсотні прізвищ походять від таких імен, як Григір, Михайло, Семен, Степан, Федір, Яків.
Найпоширеніше прізвище в Україні, як стверджує статистика, — Шевченко. Лише у Києві налічується близько тисячі однопрізвищників великого Кобзаря.
Найпоширенішим жіночим ім'ям на нашій планеті є ім'я Ганна — 95 мільйонів жінок мають різні його національні варіанти: Анна, Ханна, Аніта, Ана, Аннета, Аннуш, Анук та ін.
Найпоширенішими посеред українців є імена Іван і Ганна. Цікавий факт: ці самі імена лідирують і за загальною кількістю розмовно-побутових варіантів – перше ім’я має їх понад сто, друге – більше сімдесяти.
Нью-йоркська телефонна компанія провела цікаве дослідження, з'ясовуючи, яке саме слово вимовляють люди найчастіше. Із цією метою було прослухано 500 телефонних розмов, що дало змогу визначити найуживаніше слово — ним виявилося слово «я», яке прозвучало 3990 разів.
Найвизначнішими поліглотами посеред українців були, ясна річ, професійні перекладачі. Унікальною в українській літературі була постать перекладача, письменника і літературознавця Григорія Порфировича Кочура (у його творчому доробку переклади з 25 мов, майже 30 літератур світу, перекладені українською мовою утвори світового письменства від Архілоха (VII ст. до Р. X.) до сучасності). Близько двох десятків мов було в арсеналі перекладача і лінгвіста Миколи Олексійовича Лукаша (1919—1988), автора чудових перекладів творів світової класики В. Шекспіра, Ф. Лопе де Веги, Й. В. Гете та ін.
Найдовша абревіатура в українській мові - ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'яти літер.
Найбільшу кількість синонімів має слово "бити". Згідно з "Коротким словником синонімів української мови" їх нараховується 45.
Найбільше перекладений літературний твір — «Заповіт» Т.Г.Шевченка. Його перекладали на 147 мов народів світу.
Найдовші англійські слова, в яких немає ні однієї голосної – “rhythms” і “syzygy”.
Найстаріше слово в англійській мові – “town”.
Найдавніша зі збережених до цих пір буква алфавіту – О.
Найдовшим у світі словом-паліндромом є фінське слово “saippuakivikauppias”, що означає “торговець шовком”.
Декілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються). В українській мові є лише два семибуквених паліндроми: "ротатор" і "тартрат". А до найдовших фраз паліндромів належать "Я несу гусеня" та "Аргентина манить негра". В останньому випадку не враховується буква "ь". Такі дрібні порушення дзеркальності допускаються, адже складання композицій — справа непроста.
Немає коментарів:
Дописати коментар